Персональный сайт

1

kbac — Thu, 15 Aug 2013 10:40:02 GMT

Майстри

kbac — Sun, 29 Jun 2008 12:56:10 GMT

Батько графіті

kbac — Sun, 29 Jun 2008 11:45:57 GMT

Отож Чувак із іменем (Тегом) "Taki 183" ходив по "чужих" районах і підземкам і малював своє ім'я. Але малював він його не просто маркером, крейдою або пензликом з фарбою, а малював аерозольним балончиком з фарбою. Це і є основною відмінністю сучасного графіті від іншого мистецтва. Самі балончики являють собою циліндр, найчастіше металевий, наповнений фарбою, що й перебуває під високим тиском. На вершині циліндра перебуває отвір для кэпса (caps), насадки, натисканням на який і здійснюється процес витягу фарби з балона. Кэпсы бувають різного розміру, різної форми і т.д. Різняться так само кэпсы по товщині лінії: найчастіше три види - товста (від 3 до 5 див), середня (від 1,5 до 3 див) і тонка (близько 1 див). Для ультратонкої лінії (1 див і менш) вставляють голку (можна звичайну голку від шприца). Балони бувають різного обсягу (у середньому 300-400 мол), різної висоти (у середньому близько 20 див) і різного діаметра (у середньому близько 5-6 див). Природно бувають різні кольори, також усі їхні відтінки (деякі виробники зараз мають колірну гаму порядку 10000 квітів!). Те, чим займався "Taki 183" зараз називається тэганием, тобто проставлением своїх тэг (tag). Тэг - це твоє ім'я, написане певним чином, яке ти повторюєш багато раз на стінах або при підписах своїх малюнків, або, як це робив "Такі 183", для "популярності" на вулицях міста. Виходить щось начебто самореклами. Але поступово стали з'являтися людей, що більше й більше малюють, і стало вже недостатньо просто писати своє ім'я незвичайним способом. Тоді стали з'являтися перші кольорові слова. Спочатку двох-, потім триколірні й пошло… Також графіті розвивалося в розмірах і в накресленні самих букв. З'являлися перші об'ємні малюнки, букви ставали як би тривимірними, тобто мали не тільки довжину й ширину, але й висоту. Надавався обсяг. Слова розфарбовувалися, здобували якісь певні обриси й закінчені форми. Стали з'являтися якісь певні стилі малювання, тобтошрифти можна було вже якось класифікувати.

Історія графіті

kbac — Sun, 29 Jun 2008 11:32:43 GMT

Історія графіті

Графіті відбувається й від грецького слова
"Graphein" означаючий "писати", і від італійського слова
"Graffito" - "дряпати", а історія цього терміна переносить
нас до доісторичній людині, що малює на стіні печери. Це явище, по
видимому, було викликано людською спрагою спілкування - "Графіті
являє собою пристрасть людини до спілкування".

Графіті стало стихією, що змінила зовнішній вигляд вулиць наприкінці
20 століття, і згадування цього слова викликає в уяві людини безліч
різних образів. "Графіті - це мистецтво або вандалізм? наслідок
занепаду або його причина?". Сфера відношення до графіті широка й спірна.
Необхідно відзначити, що багато райтеров називають свої роботи скоріше
"райтингомрейтингом (листом)", чому "графіті".

Перенесемося в Нью-Йорк початку 1960- х, коли молодий Julio з
204 street (район міста невідомий), почав писати свій "tag"
(nickname; псевдонім) Julio 204 у метро. ДО 1968 року його тэгом були підписані
усі частини міста. Але саме явище писати графіті знайшло популярність, коли
молодий 17 літній грек Demitrios з Washington Heights - району Manhattan- А
ставив тэг "Taki 183" по всім Нью-Йорку, особливо в підземці. В
1971 репортер з 'New York Times' з метою
довідатися зміст цього послання знайшов Taki і побрав у нього
інтерв'ю. Стаття 'Taki 183 spawns pen pals' стала першої з роду статей,
присвячених графіті.

ПРОТЯГОМ наступного року й після виходу згаданої статті
феномен самовираження

молоддю за допомогою розписування підземки зріс до такий
ступені, що це стало цілим рухом, і згодом його стали назвати хип
хоп графіті.

Історія графіті достовірна до цієї крапки, і була розказана
багато раз у різних публікаціях. Однак, у міру розвитку графіті й
становлення більш популярною культурою, оповідання стає більш
заплутаним і неоднозначним.

У часи зародження графіті райтеры й поїзда мали майже
духовний зв'язок один з одним. Підземка була сполучною системою для графіті,
вона була іконою для графіті райтеров, які прагнули, щоб їх роботи
побачила й публіка й інші райтеры.

Райтеры створили "альтернативну систему спілкування для
хлопців, який, так чи інакше, мали доступ до широрким проспектам вуличної
інформації"

У райтеров були лінії метро, які вони віддавали перевагу в
залежності від поверхні поїздів і їх маршрутів. Кращі райтеры міста завжди
поглядали на 5 і 2 номер Lexington Avenue Express, як на вагони вищого
сорту для своїх робіт, які об'їжджали великі території міста. Це
допомагало бути визнаними й стати відомими. Небезпека, що перебуває під
напругою "3 рейки", імовірність бути арештованим і інші
неприємності лише додавали адреналіну й бажання зробити "кидок"
('getting up)

Графіті також писали й на стінах, будинках і т.д., але
підземка мала таку величезну привабливість, що була поза конкуренцією -
"Візуальна доступність, величезна кількість відвідувачів і зв'язок з іншими
такими ж хлопцями по місту". Підземка також підкреслювала спрямованість і
рух - чого складно досягтися на стінах,
вона вносила життя в исходно нерухливі букви.

Існує 7 фундаментальних форм графіті й хоча існує
безліч, більше тисячі різних стилів, форми однозначно визначаються серед
графіті райтеров. Форми характеризуються складністю, розташуванням і своїми
розмірами. Ієрархічний порядок графіті форм представлений нижче:

TAGS (теги)- уже згадувані тэги є nickname- ом
райтера, розписом псевдоніма й найпростішою формою графіті. Тэги використовуються
для того, щоб ім'я райтера було "на очах", чому їхньому більше, тим більше
"слава" райтера. Хоча більшість тэгов виглядають схоже, для знаючого
людину, тэг як відбиток пальця - єдина у своєму роді суміш усіх
елементів райтера.

THROW-UPS -(фроу-апс) - "начерк" - більш
розвинена форма тэга, яка звичайно швидко наноситься на поверхні поїздів,
стін і т.д. за допомогою балона. Райтеры звичайно використовують bubble letters
( букви -міхури) для того, щоб накидати ім'я з 2-3 букв.

Звичайно використовуються два кольори, один для outline (контуру), а
іншої для fill-in (заповнення). Ця форма є найбільш швидким способом
створення більших шматків робіт.

PIECES - (писесписец,писем) - шматки, картини - це термін, використовуваний
для шедеврів (masterpieces).

Шматки вважаються найбільш видатною формою графіті. В
шматках звичайно використовується більше число букв , чому в начерках і вони виконані
більш ретельно. Super Кооl 223 - це йому приписується створення першого
masterpiece в 1972, за допомогою технології 'fat cap' (насадок, що дають широку
лінію (від 3див)). Super Kool зрозумів, що, замінивши "рідну" насадку на
широку, зняту з балона з піною для волось, він зможе покрити більшу
поверхня швидко й без проблем. Ці технічні інновації сприяли
перетворенню графіті в більш широко відому форму мистецтва.

Коли частина вагона підземки покрили шматком роботи більш
довгим, чому сам вагон і покриваючим вікна, зародилися ще кілька форм:

TOP TO BOTTOMS (від верху до низу) - це визначення ставиться до
шматкам, які покривають частина вагона з верху донизу, але не по всій довжині
вагона.

END TO ENDS (від краю до краю) - судячи з назви - робота,
покриваюча вагон від одного кінця до іншого, але не повністю по висоті.

WHOLE CARS (цілий вагон) - це повністю зафарбований вагон
метро - від верху до низу й від краю до краю (включаючи вікна). Перший "цілий
вагон" зробив в 1973 Flint 707, це було подвійно разюче, оскільки
шматок був виконаний в 3-D. "Цілий вагон" - досить більша
поверхня, це 20 футів
у довжину й 12 у висоту, близько 20 балонів фарби й вісім або більш годин
роботи. Так що ця робота найчастіше виконувалася групою райтеров або
"crew".

Усі ті, хто робили частину шматка були поділені між собою в
відповідності з досвідом і положенням у команді. Дизайн (конструкцію - контур і
кольору) планувався райтерами заздалегідь в "black books" (зошити з начерками). Через великий
кількості фарби необхідної на вагон, райтеры звичайно крали фарбу
необхідну для роботи.

Райтеры, що зробили "цілий вагон" були шановані
серед інших райтеров, особливо коли вагон був виконаний у гарному стилі. В
середині 1970- х "цілі вагони" дійсно стали графіті
шедеврами, що включають у себе: карикатури, фони, послання (деякі містили
соціальну критику, наприклад шматок Lee "Stop the Bomb" в 1972),
різні дії (сценки) і добре відомі мультиплікаційні персонажі
узяті з американської піп культури. Андеграундный комічний художник Vaughn
Bode (1941-1975), помітно вплинув на велику кількість райтеров, які
використовували його персонажів у своїх шматках.

WHOLE TRAINS (цілий поїзд) - незадовго до створення першого
"цілого поїзда" - "the freedom train" ("поїзд
волі"), який створили 4 липня 1976 року Caine, Mad 103 і Flame One,
"цілий вагон" уважався найвищою досяжною формою графіті. Життя
"поїзда волі" була дуже коротка - з'явилося регулярне
обслуговування поїздів і він був перефарбований уже наступного дня .

Однако, целые поезда были редкостью, в основном райтеры в поисках
своей славы делали по два вагона (известными под названием "worms" -
черви).

Стиль

Через те, що усе більше й більше молоді починали
ставити свої тэги, з'явилася необхідність розбудовувати унікальний стиль,
різні розміри й кольору які залишаються й розвиваються від однієї роботи до
іншої. Vulcan описує це: "Найважливіше це стиль! Він визначає тебе".(Writing From The Style Underground 5).

У середині 1970- х, виразні стилі написання букв стали
головним об'єктом райтеров - це стало особливо доречним після того, як райтер
з Філадельфії Top Cat 126 прибув в Manhattan, несучи із собою свій особливий стиль
написання букв, який він перейняв в іншого райтера, легендарного Cornbread. В
наслідку, багато райтеров Manhattan- А перейняли цей стиль "довгих,
тонких, тісно впакованих букв вартих на маленьких платформах ..., що мають
також прізвисько 'Broadway Elegant'" (castleman 55).

стилі, які могли сказати накиданому оку райтера про район міста автора
тієї або іншої роботи.

Інші райтеры воліли створювати свій власний
стиль, даючи їм ретельно продумані імена. Якщо Super Kool 223 створював свій
шматок як нову форму графіті, то Phase II зламав рамки форми (обмежуючі
її для інших стилів) своїми "bubble letters" (які він називав
"softie letters"(м'які букви)) і іншими як "Phasemagorical
phantastic" (із зірками), "bubble cloud" (із хмарами) і т.д.

Phase II говорить у своєму постійному стовпчику в "Guide to
Reality": "Для нас це було спортом, зі своїми правилами й статутом,
де все регулювалося тими, хто вмів створювати й вносити нове" (Phase
II).Почалася т.зв. 'style war' - війна стилів серед райтеров, це
був період часу, що розбурхав мир графіті, це було жорстоке змагання,
потік ідей у сцену, що стрімко розвивається графіті. Райтеры були дуже критичні
до кожної чужої роботи. Оригінальність, рух букв, техніка спреинга,
чіткість контурів і використання деталей - невід'ємні частини при створенні
"burner" ("запалюючого" шматка).

Стилі і техніка використовувані райтерами включали wildstyle
(дикий стиль - майже нечитаний стиль з буквами, що переплітаються, і з
певним напрямом), 3D, fading (плавно змінні кольори), зламані
букви, готичні і комп'ютерні (Kase 2) шрифти і нові модифікації старих
стилів, як наприклад 3-D з тінями. wildstyle - був часто нерозбірливий для
людей далеких від граффіті. Це додавало інтерес до граффіті. Dondi, один з
перших райтерів, говорить що він використовує wildstyle коли пише для інших
райтерів, коли він пише на публіку те використовує прямі букви (Chalfant &
Cooper 70-71).

Оригінальні ідеї завжди були метою райтерів, ніхто не хотів
прославляти себе "biting" (художнім плагіатом). Між райтерами
траплялися конфлікти, коли один звинувачував іншого в плагіаті.

Слава

Слава може прийти до райтера декількома шляхами - райтер
може здобути широку популярність за допомогою засобів масової інформації
(інтерв'ю, фотографії в газетах, роботи в кліпах і т.д.). Taki 183
був першим, хто досяг слави таким шляхом.

Райтери, які досягли слави називаються Королями. Вони можуть бути 'King of
Style'; 'King of the Insides'; 'King of the Line' і ін.

Слава весь час міняється, міняється відповідно і король.
IN, який пройшовся по всьому місту бомбивши в підземці, був проголошений
деякими райтерами, як 'King of Everything'.

Хоча стиль, колір, розмір і форма важливі, сам процес
робота з поверхнями коштує на першому місці.

1970-і роки були видатними для граффіті в плані бомбінга -
це були роки винаходів. Це були роки, коли починалася історія
граффіті і її розвиток до наших днів.

Графіті

kbac — Sun, 29 Jun 2008 10:18:20 GMT

сторія

Графіті (походить від іт. grafficare – дряпати, дослівно «надряпані») - спершу так називали одну з технік настінного малярства. Пізніше цим словом скористалися археологи, використовуючи його як загальний термін на означення всіх видів випадкових написів і малюнків на стінах будинків (див., наприклад: [Blume 1985, 137]). Нині це поняття розширило свої межі, під графіті розуміють будь-які неофіційні публічні тексти, разом зі сучасними. Ба більше, саме сучасні привертають увагу вчених і журналістів, тому в свідомості людини нашого часу зі словом графіті асоціюється передусім добре відомий їй розпис будинків, прогонів на поверхах, ліфтів, вбиралень тощо.

Графітчик. Обкладинка книги

Графіті – явище надзвичайно давнє. Стіни античних і середньовічних міст, що збереглися, були вкриті написами. Одна із найвідоміших колекцій античних графіті знайдена під час розкопок Помпеї. Мешканці Помпеї так само, як і наші сучасники, писали про любов, секс, політику, висловлювали свої симпатії і неприязнь чи просто мережали міські стіни своїми іменами. Графіті Помпеї стали для дослідників свідченням про культуру і побут античности [Lindsay 1960; Tanzer 1939]. Археологічні й письмові джерела, що підтверджують російські графіті, також мають давню історію. Перша відома нам згадка про російські графіті в літературі належить до кінця XVIII ст. [Измайлов 1799, 46]. Саме явище, звичайно ж, набагато давніше. Сотні графіті XI-XIII ст. знайдено у Софійських соборах Києва й Новгорода, а також в инших давньоруських храмах. Графіті на церковних стінах мають переважно релігійний зміст: це прохання про допомогу, молитви й хрести, прокляття. Попри те, можна натрапити на цілком світські написи: «Пропив плащ, коли тут був» (давньоруське «Отпіл крзу бы ту колі») (див.: [Высоцкий 1976, 83]).

[ред.]
Слово Графіті

Графіті. м. Мюнхен

Одне з визначень терміну «графіті» у його сучасному значенні міститься у «Словнику простих форм» Вальтера Коха:
«Випадкові, тобто небажані й неофіційні, написи і знаки в громадських місцях разом із громадськими вбиральнями, рекламними оголошеннями й дорожними знаками, роздягальнями, в’язничними камерами, вокзальними холами, залами для чекання, автобусними й трамвайними зупинками, телефонними будками, ліфтами, деревами й лавками, шкільними меблями, пам’ятниками, стінами будинків, стовпами й балюстрадами залізничних, автодорожних і річкових мостів, внутрішніми й зовнішніми стінами автобусів та потягів. Написами можуть бути малюнки, символи, поодинокі слова й імена, фрази, речення, вірші, діялоги, вислови. Використовується будь-який інструмент, що залишає слід на поверхні: крейда, олівець, ручка, маркер, фарба в аерозолі, кольорова крейда, ніж, палка» [Koch 1994, 111].
Це визначення, з одного боку, намагається описати графіті у всіх його виявах. З іншого – це не більше, ніж емпіричне перечислення, яке не претендує на концептуальне визначення графіті як явища культури. Знайти загальний підхід для опису сучасних міських графіті виявилося несподівано важким завданням, оскільки це явище об’єднало безліч форм, які вивчають у рамках різних наукових дисциплін і в різних контекстах.

За останні чотири десятиліття про сучасні графіті написано сотні праць. Декілька років тому це явище почали активно фіксувати й осмислювати російські вчені, але на цей момент кількість російських наукових статей і публікацій про графіті не перевищує десяти1. Перш ніж перейти до подання й аналізу сучасного російського матеріалу, ми підсумуємо головні результати вивчення графіті в історичному й типологічному аспектах, переважно спираючись на відомі нам західні дослідження.

Розмальована вантажівка. Париж

Я. Оледзкі бачить корені сучасних польських міських графіті в традиційній обрядовості «Срюдпосця». У середині Великого посту в Польщі існувала традиція малювати на будинках неодружених панн – «крацокуф» – людей з виразними ознаками чоловічої статі. Автор зокрема базує свої висновки на подібності крацоків і силуетів, які малювали зверху по лозунгах «Солідарности», переробляючи букви в людей. Саме карнавальна природа жанру дозволяє дослідникові пов’язати графіті і ритуальний хаос у період Великого посту, коли така поведінка суперечила заборонам та приписам Католицької Церкви [Oledzki 1990].

У нову стадію розвитку графіті ввійшли в другій половині XX ст. Дослідники відзначають два фактори, які мали вирішальне значення для виникнення нових форм на базі традиційних. По-перше, поява фарби в аерозолі і, по-друге, експансія молодіжної культури в 1950-1960-х роках у США і Західній Европі, що сприяло різкому підвищенню кількости графіті і появі написів та зображень в якісно новому вигляді.

Одним з основних різновидів графіті нового покоління є графіті молодіжних субкультур. Важлива відмінність між традиційними (старими) й субкультурними графіті – ступінь доступности змісту тих і тих для стороннього глядача. Графіті субкультури, які доступні для споглядання кожному, хто проходить повз, залишаються, попри те, закритим для непосвячених каналом комунікації. Поява таких езотеричних символів на стінах російських міст зафіксував Д. Бушнел, який збирав графіті в Москві і в низці инших совєтських міст у 1983 р. На думку дослідника, першими знаками нової ери графіті були емблеми футбольних клубів «Спартак» і ЦСКА, що з’явилися на стінах Москви в 1977-1978 рр., і поширені дещо пізніше назви всіляких рок-груп, які до 1988 р. стали передовим жанром субкультурних графіті. На початку 1980-х для споглядання суспільства стає доступним також графіті російських пацифістів, панків, гіпі, фашистів й инших угруповань альтернативної культури.