Отож Чувак із іменем (Тегом) "Taki 183" ходив по "чужих" районах і підземкам і малював своє ім'я. Але малював він його не просто маркером, крейдою або пензликом з фарбою, а малював аерозольним балончиком з фарбою. Це і є основною відмінністю сучасного графіті від іншого мистецтва. Самі балончики являють собою циліндр, найчастіше металевий, наповнений фарбою, що й перебуває під високим тиском. На вершині циліндра перебуває отвір для кэпса (caps), насадки, натисканням на який і здійснюється процес витягу фарби з балона. Кэпсы бувають різного розміру, різної форми і т.д. Різняться так само кэпсы по товщині лінії: найчастіше три види - товста (від 3 до 5 див), середня (від 1,5 до 3 див) і тонка (близько 1 див). Для ультратонкої лінії (1 див і менш) вставляють голку (можна звичайну голку від шприца). Балони бувають різного обсягу (у середньому 300-400 мол), різної висоти (у середньому близько 20 див) і різного діаметра (у середньому близько 5-6 див). Природно бувають різні кольори, також усі їхні відтінки (деякі виробники зараз мають колірну гаму порядку 10000 квітів!). Те, чим займався "Taki 183" зараз називається тэганием, тобто проставлением своїх тэг (tag). Тэг - це твоє ім'я, написане певним чином, яке ти повторюєш багато раз на стінах або при підписах своїх малюнків, або, як це робив "Такі 183", для "популярності" на вулицях міста. Виходить щось начебто самореклами. Але поступово стали з'являтися людей, що більше й більше малюють, і стало вже недостатньо просто писати своє ім'я незвичайним способом. Тоді стали з'являтися перші кольорові слова. Спочатку двох-, потім триколірні й пошло… Також графіті розвивалося в розмірах і в накресленні самих букв. З'являлися перші об'ємні малюнки, букви ставали як би тривимірними, тобто мали не тільки довжину й ширину, але й висоту. Надавався обсяг. Слова розфарбовувалися, здобували якісь певні обриси й закінчені форми. Стали з'являтися якісь певні стилі малювання, тобтошрифти можна було вже якось класифікувати.
